Вікові норми розвитку мовлення

Дата: 01.12.2023 11:52

Кількість переглядів: 47

Фото без опису

Шановні батьки!

Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині та у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

Головне на що треба звернути увагу – це затримка мовлення. Перші слова можуть з’явитися тільки в півтора року, а інколи і в два роки (замість 12 – 13 місяців), а перші фрази – в 3 – 5 років. Подібна затримка в розвитку мови може бути викликана уповільненням темпів дозрівання мовленнєвих центрів мозку або патологічним формуванням мовлення.

Коли дитина вимовляє свої перші слова?

Перш ніж дитина навчиться говорити й оволодіє своєю рідною мовою, вона видає різні звуки. Це так звана «мова немовлят», і діти в усьому світі говорять на ній приблизно однаково.

Дитина починає говорити «мовою немовлят» незабаром після народження та спочатку не використовує звуки. За допомогою виразу обличчя, плачу й рухів тіла вона висловлює різні емоції та фізичні потреби – від страху й голоду до розчарування й сенсорного перевантаження. Батьки вчаться розпізнавати, яку потребу висловлює малюк своїм плачем.

Вік, коли дитина вимовляє свої перші слова, завжди індивідуальний. Але в розвитку мовлення всі діти проходять певні етапи. Якщо малюк пропустив хоча б один із них – слід проконсультуватися з лікарем.

Етапи розвитку мовлення дитини раннього

Мовлення дитини в 3 місяці. Вона чує ваш голос, бачить вираз вашого обличчя, відгукується на інші голоси та звуки. Багатьом дітям більше подобається жіночий голос, ніж чоловічий. Також дітям подобаються голоси, які вони чули, перебуваючи в лоні матері. Приблизно у віці 3-х місяців малюк починає виражати емоції за допомогою звуків.
Мовлення дитини в 6 місяців. Вона видає більшу кількість звуків і вимовляє склади слів. У віці 6-7 місяців відгукується на своє ім'я, впізнає мовлення рідною мовою, може інтонаціями голосу передавати настрій. Деякі батьки думають, що в цьому віці малюк уже вимовляє перші слова («мама», «тато»), хоча насправді це просто повторювані випадкові склади. Дитина не вкладає в них ніякого значення.
Мовлення дитини в 9 місяців. У цьому віці діти розуміють найпростіші слова («так», «ні», «привіт» тощо). Вони використовують більшу кількість приголосних звуків та інтонацій.
Мовлення дитини у 12-18 місяців. Більшість дітей уже усвідомлено говорить найпростіші слова («мама», «тато»). Розуміють прості звернення батьків до них («Будь ласка, поклади на місце»).
Мовлення дитини у 18 місяців. Зазвичай діти в цьому віці можуть вимовляти кілька простих слів і вказувати на людей, предмети, частини тіла, які називають батьки. Дитина повторює останні слова або склади в реченні, яке ви вимовляєте. Промовляючи слова, дитина може пропускати в ньому звуки або склади (наприклад, «бака» замість «собака»).
Мовлення дитини у 2 роки. Малюк може складати речення з 2-4 слів («Мамо, бувай», «Дай молока»). Він розуміє, що слова можуть позначати не тільки конкретні предмети, а й абстрактні поняття.
Мовлення дитини в 3 роки. Словниковий запас дитини різко збільшується. Завдяки уяві вона засвоює абстрактні поняття («сьогодні»), почуття («смуток») і просторові поняття («біля»).

Чи можна навчити дитину говорити?

Діти розуміють, що ви говорите, задовго до того, як вчаться говорити самі. Іноді діти можуть вимовити 2-3 слова, в той час як розуміють більше 25.

Ви можете допомогти дитині навчитися говорити. Для цього дотримуйтеся простих рекомендацій:

Спостерігайте. Дитина може протягувати до вас руки, коли хоче, щоб ви взяли її на руки, протягувати іграшку, коли хоче, щоб ви з нею пограли, відсувати тарілку, коли більше не хоче їсти. Посміхайтеся, встановлюйте зоровий контакт і відповідайте дитині, заохочуючи її найпростіші способи спілкування.
Слухайте. Звертайте увагу на звуки, які видає дитина, відповідайте їй такими ж звуками. Діти імітують звуки, які їм вимовляють батьки, тому наберіться терпіння й дозвольте дитині таким чином «говорити» з вами стільки, скільки вона захоче.
Хваліть. Посміхайтеся та плещіть в долоні щоразу, коли дитина намагається вимовити слово. Від позитивної реакції батьків діти отримують додаткову мотивацію говорити.
Імітуйте. Діти люблять голоси батьків. Коли батьки говорять з ними, це мотивує їх самих почати говорити. Чим більше ви говорите з ними, повторюючи їх слова й вимовляючи їх правильно («собака» замість «бака»), тим більше вони прагнуть говорити правильно.
Конкретизуйте. Якщо дитина показує рукою на стіл і плаче, не поспішайте давати їй печиво. Замість цього покажіть їй печиво й запитайте, чи дійсно вона хоче його.
Розповідайте. Пояснюйте дитині, що ви робите, коли купаєте її, вдягаєте або годуєте: «Давай одягнемо шкарпетки» або «Я відрізаю для тебе шматочок курки». Так дитина зрозуміє, якими словами називаються дії батьків.
Проявляйте наполегливість. Навіть якщо ви не розумієте, що говорить дитина, перепитуйте в неї. Показуйте дитині свою любов і увагу – і вона буде намагатися говорити.
Давайте можливість дитині проявляти ініціативу. Під час ігор дозвольте дитині проявити ініціативу й дотримуйтесь її вказівок. Так вона зрозуміє, що в спілкуванні завжди є дві сторони: хтось каже, а хтось слухає, хтось командує, а хтось підпорядковується.
Грайте. Дозвольте дитині грати, фантазувати й розповідати небилиці - так вона розвиває мовні навички.
Читайте вголос. Якщо дитина отримує задоволення, коли батьки читають їй уголос, вона буде любити читання протягом усього життя.