Дошка-балансир Більгоу в корекційно-розвитковій роботі
Балансувальна дошка була розроблена американським педагогом Френком Більгоу у далеких 1960 роках. Він зауважив, що ті учні, які на перервах виконують фізичну активність пов’язану з рівновагою, успішні у навчанні та мають гарні комунікативні навички. Тоді він вперше використав свою експериментальну балансувальну дошку.
Балансувальна дошка Більгоу має високу ефективність в процесі мозочкової стимуляції і застосовується, щоб підвищити продуктивність роботи головного мозку дітей. Мета мозочкової стимуляції – синхронізувати роботу центрів мозку, відповідальних за пізнавальні та рухові функції, а також розвинути зорово-моторну взаємодію та координацію. Сучасна нейропсихологія стверджує: мозок пов'язаний з усіма структурами нашої нервової системи, він бере участь в інтелектуальному, мовному та емоційному розвитку дитини. Таким чином, мозкова «гімнастика» суттєво допомагає підвищити ефект занять з логопедом, психологом, дефектологом.
Дошку-балансир Більгоу фахівці нашого Інклюзивно-ресурсного центру використовують під час занять з дітьми, які мають: СДУГ, РАС, підвищену збудливість, ЗПР, ЗМР, інтелектуальні труднощі, дисграфію, дислексію, порушення моторики.
Принцип методики: заняття з використанням балансувальної дошки нагадують лікувальну фізкультуру, вони включають вправи на рівновагу, координацію рухів, розвиток зорово-моторної координації. Під час заняття дитина повинна, балансуючи на дошці, підтримувати положення свого тіла і виконувати визначені завдання. Ці завдання поступово ускладнюються.
Роботу на балансувальній дошці можна поділити на кілька етапів:
1.Початковий етап (ознайомлення). Маленькі діти 2-3 років можуть просто грати з дошкою: залізти і злісти з неї в довільній формі, розсаджувати на ній іграшки, урівноважуючи їх, скочувати машинки ніби з гірки.
2. Простий рівень.
1. Вправа “Маятник”. Обережно стати на балансир, розставити ноги і здійснювати погойдування на балансирі. Розвести руки вбоки і спробувати утримати балансир в горизонтальному положенні, утримуючи рівновагу, потім обережно зійти з балансиру.
2. Вправа “Кораблик”. Повторити попередню вправу зайшовши на дошку з боку. Після того, як знайдено баланс, можна спробувати ноги помістити до країв балансира і злегка погойдатися на ньому як на кораблі.
3. Вправа “Місток”. Перейти через балансир маленькими кроками з одного краю на інший і навпаки.
4. Вправа «Іване́ць-киване́ць» («Неваляшка»). Сісти на балансир, піджати ноги під себе і розкласти руки, намагатись утримати балансир в горизонтальному положенні, максимально правильно тримаючи спину.
3. Продвинутий (ускладнений) рівень. Коли діти вже освоїли балансир, завдання ускладнюються за допомогою предметів. В комплекті з балансувальною дошкою ідуть і додаткові матеріали. Так як повного комплекту у нас немає, замість них ми пропонуємо дитині виконати ці ж вправи з іншими предметами в руках: з іграшкою, м'ячиками різного розміру і текстури, сенсорними мішечками. Виконання вправ з цими предметами слугує запорукою розвитку зорово-моторної координації, сенсорної інтеграції, орієнтації в просторі, моторної вправності, кінестетичної чутливості.
Пропонуємо вашій увазі декілька вправ з дошкою Більгоу, які активно використовуємо у нашій корекційно-розвитковій роботі:
1. Стоячи на дошці, нахилитися вперед, взяти м'яч, мішечок.
2. Розташувати м'ячі попереду і з боків від дошки, нахилившись, дитина має взяти в руки м'яч певного кольору.
3. Стоячи на дошці, перенести центр ваги на ліву ногу, потім на праву ногу.
4. Стоячи на дошці, обмацувати сенсорний мішечок, вгадуючи, що всередині.
5. Перекладати мішечок з руки на руку, над головою, спереду під колінами.
6. Підкидати мішечок і слідкувати за ним очима.
7. Підкидати та ловити один мішечок чи м’ячик з хлопками.
8. Кидати мішечок чи м'ячик в мішень на стіні, підлозі.
9. Перекидати мішечок чи м’ячик один одному.
10. Закидати м'ячик в відерце, кошик .
Ефективним є поєднання вище перелічених дій з проговоренням наприклад певного слова, вимовлянням складу, називанням предмету, здійсненням рахунку і т.д.
Методика Більгоу вже неодноразово доводила свою ефективність. Ми також змогли на практиці переконатися в дієвості її застосування в корекційній роботі, адже, за допомогою даного методу ми можемо реалізувати поставлені корекційно-розвиваючі завдання, залучаючи в роботу різні системи аналізаторів, що дозволяють досягти бажаного результату.
