Ізотерапевтичні техніки в корекційно-розвитковій роботі (з досвіду роботи фахівців (консультантів) Чернівецького ІРЦ)
Ізотерапія – це один з найбільш поширених видів арт-терапії, при якому лікувальний вплив, корекція досягається за допомогою образотворчої діяльності. Ізотерапія дає позитивні результати в роботі з дітьми з різними проблемами – затримкою психічного розвитку, мовними труднощами, порушенням слуху, розумовою відсталістю, при аутизмі, де вербальний контакт ускладнений.
Варто враховувати і те, що ізотерапія суттєво відрізняється від заняття мистецтвом, адже зорієнтована не на результат, а на процес.
Техніки ізотерапії у корекційно-розвитковій роботі сприяють розв’язанню таких завдань:
- підвищують інтерес до занять;
- вчать оптимально використовувати вербальні й невербальні комунікативні засоби, налагоджувати взаємодію через наслідування навичок дорослого;
- забезпечують ефективність розвитку та корекції когнітивних та емоційно-вольових порушень;
- підвищують адаптаційні можливості дитини до повсякденного життя, знижують втому, негативні емоційні стани, створюють позитивний емоційний настрій;
- сприяють творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, художніх здібностей в цілому;
У власній практиці для посилення ефективності корекційно-розвиткової роботи використовуємо такі ізотерапевтичні техніки:
1. Нетрадиційні техніки малювання.
2. Декорування, аплікування.
3. Ліплення.
4. Пальчиковий театр.
1. Нетрадиційні техніки малювання .
Малювання пальцями, долоньками, предметами навколишнього середовища (м'ятим папером, кубиками, губками, зубними щітками, нитками, свічкою, ватними паличками, піпеткою) (додаток 1, фото 1-3); на склі, мокрому папері, - і це ще не весь арсенал технік нетрадиційного малювання, та головне, що вони спрямовані на зниження тривожності, оптимізацію самооцінки; корекцію пізнавальних процесів, розвиток сприймання та сенсорних властивостей дитини; корекцію мотиваційної сфери.
Вправа «Хитра пляма».
Мета: розвивати уяву, уміння імпровізувати, спостережливість, сприймання, просторові уявлення.
Матеріали: альбоми для малювання, гуаш кольорова, пензлі, соломинки для коктейлів, ємність для води, баночка з водою.
Хід роботи:
Великим пензликом нанести на аркуш паперу кольорову пляму акварельними фарбами. Через соломинку (трубочку) на краплю сильно подмухати. Крапля розпочне розтікатися цікавими струмочками. Спрямувати струмочки так, щоб утворилося зображення.
Вправа «Кольоровий пальчик».
Мета: розвивати творчі здібності, сприймання, просторові уявлення.
Матеріали: мочалка; фарби; вода; пензлик;
Хід роботи:
Спочатку нанесіть фарбу на мочалку пензликом. Далі запропонуйте дитині притиснути до мочалки пальчик. Усе - на папері можна залишати кольоровий відбиток.
Скільки відбитків залишати, яких кольорів, якими деталями завершити малюнок. Тут усе залежить тільки від фантазії. Дітям молодшого віку подобається таким методом замальовувати білі цяточки на малюнку.
Примітка: для дітей молодшого віку можна заздалегіть підготувати малюнок з білими незафарбованими кружечками і запропонувати замалювати їх відповідними кольорами. Також можна малювати не тільки пальцями, але й долоньками (додаток 1, фото 1, 2).
2. Декорування, аплікування.
Будь-яка творча діяльність, зокрема декорування та аплікація мають велике значення для розвитку дітей, адже:
- розвивають дрібну моторику і тактильні відчуття, особливо, якщо крім паперу використовуються інші матеріали: тканина, крупа, сухоцвіти, соломка;
- розвивають посидючість і вчать дотримуватись послідовності дій для отримання результату (вирізати деталі, змастити клеєм папір, посипати крупу, розмазати пластилін тощо;
- розвивають художню уяву і естетичний смак;
- розвивають конструктивне мислення - часто під час роботи дитині необхідно зібрати з частин ціле.
3. Пальчиковий театр. Дана техніка має на меті психокорекцію моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини. Дозволяє розвивати на основі театралізованої діяльності моральні почуття (справедливість, чесність, вихованість, співпереживання); мовленнєві здібності (емоційність, виразність, комунікативність).
Театралізована гра тісно пов’язана із сюжетно-рольовою грою, тому більшість ігор відображає коло повсякденних інтересів дітей: ігри з ляльками, з машинками, будівельним матеріалом, гра у лікарню, магазин і т. д.
За допомогою пальчикової інсценізації можна: проговорити, програти болючу ситуацію; вивчити та розіграти казку чи віршик, обговорити подальший розвиток сюжету.
Вправа - інсценізація «Двоє жадібних ведмежат». (додаток 1, фото 9)
Мета: розвивати моторно-рухову, зорову та слухову координацію дитини; формувати творчі здібності; збагачувати пасивний і активний словник; використовувати в грі уяву, пам'ять, мислення, увагу.
Матеріали: паперові фігурки для пальчикової гри (двоє ведмежат, лисиця), текст угорської народної казки «Двоє жадібних ведмежат».
Хід вправи: Педагог читає дитині казку, після чого проводиться обговорення:
- Хто головні персонажі казки?
- Що трапилось з ведмежатами?
- Чому вони не змогли самі поділити сир?
- Як усе вирішила лисичка?
- Яка була лисичка?
- А як би ви вчинили на місці ведмежат?
- Чи є такі ведмежата й лисички серед нас?
Після обговорення психолог інтонаційно зачитує окремі репліки ведмежат, лисиці і пропонує це зробити дитині разом з паперовими фігурками тварин.
Ліплення (робота з пластиліну, маси для ліпки, солоного тіста) (додаток)
Арт-терапія за допомогою пластиліну — це одна з основних частин нашого простору, яка передбачає розвиток та корекцію рухової можливості, пізнавальних і творчих можливостей, емоційно-вольової сфери дитини; розвиток координації та узгодження рухів обох рук, регулюється сила м'язових зусиль, пальці стають гнучкими і пластичними.
Ліплення дає дитині впевненість у своїх силах, адже, коли ми малюємо, змінити що-небудь на полотні майже неможливо, а тут — навпаки, тому що завжди є можливість змінити деталь — це спосіб впоратися з власним страхом перш за все.
Вправа «Цукерка для друга».
Мета: розвивати дрібну моторику пальців рук, творчу уяву, сприймання; зосередженість та посидючість; заохочувати до соціальної ініціативи та взаємодії.
Матеріал: дошка для ліплення, пластилін кількох кольорів, палички, коробки від цукерок.
Хід вправи: запропонувати дитині зліпити «цукерочки» різної форми з пластиліну. Треба розкачати джгутик з пластиліну і скрутити його «равликом» надягнути на паличку, таким чином сформувавши льодяник. Або розкачати качалкою пластилін двох кольорів, накласти розкачану масу для ліплення один на одного, скачати валик і нарізати шматочками, покласти в коробочку для цукерок. Коли цукерки будуть готові, запитати з ким дитина хотіла б поділитися.
Вправа «Руйнуй і створюй».
Мета: зняття стресу, вивільнення негативних емоцій, профілактика агресивної поведінки.
Матеріали: класичний пластилін, або маса для ліпки.
Хід проведення: Психолог просить дитину уявити “проблему” (те, що її турбує, що її засмутило) у вигляді персонажа, або будь-якої видуманої фігурки. Після того, як персонаж створений, пропонується “знищити цю проблему”. Розплющити, зім’яти, скачати, втиснути тощо – таким чином відбувається якесь перекидання на героя негативних переживань і зменшення їх гостроти. Далі пропонується з отриманої маси створити новий символ, щось хороше і надихаюче, свого роду привітного друга.
Маємо змогу на практиці побачити, що використання технік ізотерапії в корекційній роботі дає безсумнівні переваги в активізації пізнавальної діяльності дітей, регуляції емоційно-вольової сфери. Їх використання чудово впливає на результати роботи з дітьми з різними порушеннями в розвитку, дозволяє кожній дитині діяти на власному рівні, допомагає створювати «ситуацію успіху», доброзичливий мікроклімат й ауру гармонії. А широкий спектр арт-методів допомагає фахівцю перетворити заняття з дітьми на цікаву, живу та творчу подію.
