Чому виникають труднощі у засвоєнні нових умінь та навичок у дітей з тяжкими порушеннями мовлення? Функціональні блоки головного мозку за О.Лурія
Чому виникають труднощі у засвоєнні нових умінь та навичок у дітей з тяжкими порушеннями мовлення? Функціональні блоки головного мозку за О.Лурія
Нейропсихологія дитячого віку є одним із сучасних напрямів розвитку загальної нейропсихології і тією сферою психологічної науки, що вивчає мозкову організацію психічних процесів. Дитяча нейропсихологія знаходиться на стадії початку активної наукової розвідки і є теоретико-методологічною основою для практичної психології освіти. Нейропсихологічна – це одна з декількох теорій відносно розвитку психічних функцій. Ця теорія встановлює зв'язок між мозковими структурами, мозком та психічним функціонуванням. Ця традиція з’явилась дуже давно (ще в XIX столітті) і пов’язана з іменами, передусім, неврологів.
Наріжним каменем нейропсихології є вчення про вищі психічні функції. О.Р. Лурія вищі психічні функції визначив як складні саморегульовані рефлекси, соціальні за своїм походженням, опосередковані за структурою та свідомі, довільні за способом здійснення. Нейропсихологія вивчає такі особливості вищих психічних функцій: психологічну структуру; мозкову локалізацію (топіку); різні види порушень; принципи та методи корекції відновлення.
Досить часто клітини головного мозку не встигають дозрівати відповідно до віку дитини. Дисфункція, або незрілість різних ділянок головного мозку призводить до відповідних розладів вищих психічних функцій. Вищі психічні функції не даються людині від народження, вони соціальні за своїм походженням і проходять тривалий шлях розвитку, починаючи від внутрішньоутробного періоду до подальшого розвитку у дорослому житті. До вищих психічних функцій належать мислення, сприймання, пам’ять, мова, увага, воля, внутрішні почуття, соціальні емоції. І своєчасність утворення, і повноцінність всіх функціональних систем є основою розвитку вищих психічних функцій. Отже, на розвиток вищих психічних функцій впливають 2 фактори: цілісність головного мозку, зовнішня соціальна активація (стимуляція розвитку дитини сприяє формуванню нейронних зв’язків). Саме з цієї причини діти можуть відчувати труднощі під час отримання нових знань, умінь, навичок, обумовлені розвитком головного мозку або недостатнім урахуванням педагогами і батьками особливостей його розвитку. Дозрівання головного мозку – це процес тривалий і нерівномірний, йде шляхом нашаровувань і надбудов нових рівнів над старими.
Загальну структурно-функціональну модель мозку як основи психіки розробив один із засновників нейропсихології Олександр Романович Лурія. Відповідно до цієї моделі головний мозок поділений на три основні блоки, кожен з яких характеризується конкретними особливостями побудови та певними ролями у виконанні різних психічних функцій.
Розглянемо детальніше, що відбувається на кожному етапі і які нейроігри можна використовувати у корекційній роботі.
Першим етапом розвитку головного мозку є розвиток І функціонального блоку мозку – енергетичного центру, який починає формуватися ще від внутрішньоутробного періоду і триває до 2-3 років. Метафорично його називають «Я хочу», тому що цей блок забезпечує регуляцію тонусу і бадьорості, інстинкти та рефлекси, афекти (вроджені емоційні відповіді на певні ситуації: задоволення і незадоволення).
Труднощі, які виникають у дитини з порушенням діяльності І функціонального блоку: швидка втомлюваність; сповільненість чи гіперактивність; різкі зміни настрою; часті застуди.
Наступний етап розвитку головного мозку – розвиток ІІ функціонального блоку – це період від 3 до 7-8 років. Межі визрівання залежать від соціального середовища, в якому росте дитина. Даний блок відповідає за сприймання, обробку і зберігання інформації. Ще його називають накопичувальним блоком, він забезпечує діяльність, метафорично називається «Я можу».
Через порушення функціонування ІІ блоку у дітей спостерігається: порушення пам’яті; труднощі орієнтування у просторі.
Третій етап розвитку головного мозку відбувається з 7 до 12-15 років. У цей період активно визріває ІІІ функціональний блок мозку «Я повинен» – забезпечує програмування, регуляцію і контроль за перебігом психічної діяльності (свідомості). Основна мета роботи цього блоку – формування плану дій, створення програми психічного акту і почергове виконання його в часі реальної поведінки. ІІІ блок формується останнім, на основі І та ІІ. Завдяки роботі ІІІ блоку мозку ми можемо формувати програму дій; стежити за її виконанням; виправляти помилки, якщо вони допускаються; регулювати поведінку відповідно до плану.
У дітей, в яких наявні порушення діяльності ІІІ блоку, спостерігаються труднощі самоконтролю, вони не враховують загальноприйнятих норм поведінки та правил.
Проблеми навчання в початковій школі найбільше пов’язані з несформованістю 1-го функціонального блоку. А різні види неуспішності відображають гетерохронію розвитку 2-го і 3-го функціонального блоків.
Список використаних джерел:
- Визель Т.Г. Основы нейропсихологии: учеб. для студентов вузов. – М.: АСТАрель Транзиткнига, 2005. – 384 с.
Выготский Л.С. Развитие высших психических функций / Л.С.Выготский. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956.
3. Лурия А.Р. Восстановительное обучение и его значение для психологи и педагогики / А.Р. Лурия, Л.С. Цветкова // Сов. педагогика. – 1965. - №2.
4. Севастьянова О. Нейроігри в логопедичній роботі з дошкільниками з ТПМ. - https://vseosvita.ua/library/statta-na-temu-nejroigri-v-logopedicnij-roboti-z-ditmi-z-tazkimi-porusennami-movlenna-528151.html
У наступному дописі розглянемо використання нейрогімнастики для корекції порушень функціонування кожного блоку мозку.
