ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОГІМНАСТИКИ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ
Перебуваючи на межі педагогіки, психології та медицини, логопедія використовує у своїй практиці нетрадиційні для неї методи і прийоми суміжних наук, що допомагають оптимізувати роботу вчителя-логопеда. Однією з таких видів роботи є нейрогімнастика. Найважливіша характеристика вправ гімнастики мозку - вплив на активізацію так званого базового досвіду людини, що підтримує її розвинуті навички, які лежать в основі всіх інших більш складних навичок.
Кінезіологія — це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через певні рухові вправи. Це своєрідна «гімнастика мозку». Засновником наукової кінезіології в Стародавній Греції вважався Асклепіад, який жив понад 2000 років тому. Елементи кінезіології містила давньоіндійська йога, Конфуцій та Гіппократ також користувалися кінезіотерапією.
Фундаментальні роботи В. М. Бехтерева, О. Р. Лурія, Б.Н. Анохіна, І.М.Сечєнова довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності та розвиток мовлення. Загальновідомо, що будь-які дії рук або ніг спочатку імпульсами проходять через мозок. Саме такий зв’язок головного мозку і дій узяли за основу засновники цієї науки. Вони стверджують, що обидві півкулі головного мозку можуть ефективно розвиватися через спеціальні дії — кінезіологічні вправи. Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що рух пальців призводить до порушення мовленнєвих центрів головного мозку і посилення погоджень діяльності мовленнєвих зон.
З допомогою кінезіовправ процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. Завдяки «гімнастиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію тіла й інтелекту. Півкулі мозку людини відповідають за певні функції: Права півкуля головного мозку — гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття. Ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм. Для того щоб творчо осмислити будь-яку проблему, необхідні обидві півкулі та взаємодія й синхронізація між ними. Кожна з них є не дзеркальним відображенням іншої, а необхідним доповненням.
Основна мета кінезіології — розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності.
Завдання кінезіології:
- розвиток міжпівкульної взаємодії;
- синхронізація роботи півкуль;
- розвиток дрібної моторики;
- розвиток здібностей;
- розвиток пам’яті, уваги, мислення;
- розвиток мовлення.
Вправи для мозку можна об’єднати в чотири групи.
Перша група – це рухи, які перетинають середню лінію тіла. Вони мають стимулюючу дію на велику та дрібну моторику. Механізм, закладений в основу цих рухів, об'єднуючи рух і думку, сприяє підвищенню ефективності зв'язків між правою і лівою півкулями мозку, якості сприйняття матеріалу.
Друга група – це вправи, спрямовані на розтягування м'язів тіла. Ці вправи сприяють зняттю напруги з м'язів і сухожиль. В результаті застосування цих вправ м'язи набувають нормального стану і посилають в мозок сигнал про те, що вони знаходяться в спокійному, розслабленому стані і людина готова до пізнавальної діяльності. Якщо розглядати це з точки зору роботи мозку, то це означає можливість вільного переходу інформації з задніх відділів мозку (зон виживання) в передні (причинно-зумовлені) через лімбічну систему, проникання у вищі відділи мозку.
Третя група – це група вправ, спрямованих на енергетизацію тіла, вони забезпечують потрібну інтенсивність і швидкість протікання процесів між нервовими клітинами головного мозку.
Четверта група – це позивні вправи, які впливають на лімбічну й емоційну системи мозку. Вони мають ритмічну та стабілізуючу дію на нервові процеси, сприяючи ефективному навчанню.
Особливості застосування нейроігор на логопедичних заняттях
Важливо під час логопедичного заняття не перетворювати нейроігри в ціль заняття, слід пам’ятати, що це є лише засіб для досягнення корекційної мети.
Коли варто застосовувати нейроігри в корекційній роботі логопеда? Спробуємо з'ясувати. Якщо у дітей з тяжкими порушеннями мовлення, а нерідко і у малюків типового розвитку ми спостерігаємо такі ознаки:
- різного роду синкінезії (супутні рухи) – дитина пише, малює, висовуючи язик, хитаючи ніжками;
- загальна розгальмованість;
- порушена загальна координація і недостатній рівень розвитку дрібної моторики;
- труднощі під час викладання візерунка чи малюнка з кубиків, паличок, мозаїки;
- важко самостійно одягатися, зав’язувати шнурівки;
- погано змальовує зі зразка;
- плутає «право» і «ліво», не може запам’ятати дні тижня, місяці, пори року;
- важко вивчити вірш напам’ять;
- не може переказати текст;
- не розуміє змісту розповіді;
- дуже довго включається в роботу;
- труднощі концентрації уваги;
- імпульсивність;
- швидка втомлюваність;
- повільність;
- слабка уява;
- слухає, але «не чує» інструкцію;
- не вміє логічно мислити;
- бідний словниковий запас;
- слабка слухомовленнєва пам’ять;
- слабка зорова пам’ять;
- відчуває труднощі розуміння сюжетної картинки, серії сюжетних малюнків.
При умові, що у дитини наявна хоча б одна з перерахованих вище ознак, необхідні додаткові заняття для розвитку тієї чи іншої психічної функції. А якщо нічого з вище зазначеного списку не спостерігалося – чудово. Варто використовувати нейроігри як абілітаційні, тобто направлені на виявлення і розвиток різнобічних здібностей дитини. Мозок завжди і з великою вдячністю відгукується на будь-яку увагу до себе, а нейропсихологічні психотехніки – кращий для нього «вітамін», який не пізно починати «приймати» в будь-якому віці. Адже і дорослі, які займаються разом з дитиною нейроіграми, завжди відзначають приплив сил, покращення настрою і навіть омолодження думок, душі і тіла.
Розглянемо приклади нейровправ, які варто використовувати у корекційній роботі з дітьми з тяжкими мовленнєвими порушеннями згідно функціональних блоків мозку за О.Лурія.
АКТИВІЗАЦІЯ РОБОТИ І ФУНКЦІОНАЛЬНОГО БЛОКУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Дихальні вправи – оптимізують газообмін і кровообіг, заспокоюють і розвивають концентрацію уваги, сприяють загальному здоров’ю та поліпшують самопочуття. Проте не можна зловживати дихальними вправами. Варто виконувати одну вправу на занятті в положенні сидячи. Вправи «Позіхання», «Надуємо м’ячик» (покласти одну ручку дитини на груди, а другу на животик, вчити надувати животик, як м’яч), «Тарзан» (дитина вдихає носом, видихає ротом, при цьому промовляє звук [а]. легенько стукаючи себе кулачками по грудях), «Продуй двигун» (права ручка стиснута в кулачок, виставлений великий пальчик, ліва ручка теж у кулачку, мізинчик виставлений, поперемінно закривати пальчиками то праву, то ліву ніздрю, робити по 2 вдихи, дихання повільне, але глибоке).
Масаж та самомасаж – самомасаж волосистої частини голови, пальців рук і вушних раковин. Самомасаж носика. Діти дошкільного віку можуть зробити самомасаж вушних раковин (масажувати долонями вушка або пальчиками, починаючи з нижньої частини вух підніматися до верхньої), самомасаж носика (дитина спочатку постукує пальчиком по кінчику носа, а потім долонею його масажує, розтирає до 1 хв). Вправи «Кільце» (по черзі з’єднувати великий палець з вказівним, із середнім, із безіменним, із мізинцем. Решта пальців вільно розставлені, поза фіксується на кожній руці. Спочатку вправу дитина виконує однією рукою, потім другою, а тоді обома руками) тощо.
Окорухові вправи застосовуються з ціллю розширення поля зору, поліпшення сприймання. Односпрямовані і різноспрямовані рухи очей і язика розвивають міжпівкульну взаємодію і підвищують енергетизацію організму. Вправа «Стежимо за предметом» (на відстані витягнутої руки дорослий показує дитині іграшку, починає рухати вліво, тоді вправо, вгору, вниз. Від середньої лінії тіла наближати іграшку до носика дитини. Вправу можна виконувати 5-7 разів, але предмет слід утримувати в крайньому положенні 3-4 секунди. Дитина сидить, голова і шия не рухається, стежить за предметом лише очима).
Розтяжки застосовуються для нормалізації тонусу. Вправа «Зірочка» (Дитина стоїть, розставивши ноги на ширині плечей, піднімає руки, одночасно починає тягнутися в різні боки), вправа «Тягнемося до сонечка» (дитина стоїть, долоні притискає одну до одної і в такому положенні піднімає ручки догори, тягнеться якомога вище), вправа «Напружилися – розслабилися» (міцно стискати кулачки і розслабляти).
АКТИВІЗАЦІЯ РОБОТИ ІІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО БЛОКУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Вправи, які дозволяють розвивати соматогнозис, тактильний, зоровий та слуховий гнозис, пам’ять, просторові уявлення та мовлення: «Впізнай аромат» (діти із закритими очима намагаються впізнати знайомі фрукти, овочі за запахом), «Чарівний мішечок» (діти намагаються впізнати геометричні фігури, знайомі іграшки на дотик у мішечку), «Впізнай звук» (дошкільникам педагог пропонує послухати записи різних звуків і відгадати їх: побутових приладів, звучання музичних інструментів тощо), «Знайди скарб» (за вказівкою логопеда дитина шукає скарб: «Зроби два кроки прямо, один крок вправо, один крок назад і т. д. ), малювання фігур по крапкам, домальовування деталей.
АКТИВІЗАЦІЯ РОБОТИ ІІІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО БЛОКУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
- Всі завдання повинні мати чіткі правила.
- Чим молодша дитина, тим більш детальною і чіткою має бути інструкція, а найкраще – наочна демонстрація.
- Важливо розуміти різницю між програмами «Роби, як хочеш», «Роби так, як я», «Кинь у стінку м’яч», «Влуч м’ячем у синій куток на стіні».
Ігри та вправи на розвиток ІІІ функціонального блоку
Важливу роль у розвитку довільної регуляції дитини відіграють різноманітні ігри: народні фольклорні ігри, лото, картки, класики, танці тощо. Вправа «Повтори» (педагог показує дитині серію рухів рук (2 – 4), дитина повинна відтворити у такому ж порядку). Вправа «Серія перехресних рухів» (дитина ліктем правої руки має торкнутися коліна лівої ноги і навпаки, плеснути в долоні). Вправа «Глуха інструкція» (педагог показує дитині зразок певних символів, розташованих у заданому порядку, пропонує дошкільнику роздатковий матеріал і дитина повинна зрозуміти логіку виконання завдання і викласти за зразком свої символи). Вправа «Детектор помилок» (логопед навмисне робить помилки, дитина виправляє). Вправа «Нісенітниці» (дитина на малюнку повинна знайти помилки, які допустив художник).
Оскільки ведучою діяльністю у дошкільному віці є гра, то і заняття мають проходити в ігровій формі. Саме у грі діти проявляють свій характер, переживають емоції, можуть скинути напругу, проявити себе повністю, навіть взяти ініціативу в свої руки. Дуже важливо створити на занятті доброзичливу атмосферу, виключити з поля зору відволікаючі предмети (телевізор, телефон тощо).
Нейроігри можна проводити у будь-який час як динамічну паузу чи як частину заняття. Тривалість вправ має бути 3-5 хвилин, загально протягом дня 25 хвилин.
Дошкільний період дитинства – найкращий час для нейропсихологічних занять, оскільки всі системи мозку й організму ще дуже пластичні. Тому і результати не заставлять себе чекати, якщо заняття будуть регулярні. А нагородою всім зацікавленим дорослим буде сяюче радістю від власних успіхів обличчя дитини.
P.S. Деякі особливості застосування нейрогімнастики у навчальному процесі в закладах освіти
Вправи проводять у будь-які режимні моменти як динамічні паузи та як частину заняття для дітей дошкільного віку чи уроку для школярів. Час проведення — 3–5 хвилин, у цілому це може становити до 25–30 хвилин на день. Діти мають точно виконувати рухи і прийоми. Вправи проводять у доброзичливій обстановці стоячи або сидячи за столом.
Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:
- прискорення темпу виконання;
- виконання з легко прикушеним язиком і заплющеними очима;
- долучення рухів очей і мовлення до рухів рук;
- долучення дихальних вправ і методу візуалізації.
Варто звернути увагу ще на кілька важливих моментів у проведенні кінезіологічних вправ:
- під час занять проводити такі вправи можна тільки в тому випадку, якщо йде стандартне навчання. Творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно;
- якщо ж діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям;
- кінезіологічні вправи дають як негайний, так і кумулятивний, тобто накопичувальний ефект;
- під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни. У разі більш інтенсивного навантаження — значні зміни.
Список використаних джерел:
- Визель Т. Г. Основы нейропсихологии. Теория и практика. 2-е издание. Переработанное, расширенное. – Москва: Издательство АСТ, 2021. – 544 с.
- Колганова В. С., Пивоварова Е. В. Нейропсихологические занятия с детьми: В 2 ч. Ч 1. – Москва: АИРИС-пресс, 2015. – 416 с.
- Праведникова И. И. Нейропсихология. Игры и упражнения. – Москва: АИРИС-пресс, 2018. – 112 с.
- Севастьянова О. Нейроігри в логопедичній роботі з дошкільниками з ТПМ. - https://vseosvita.ua/library/statta-na-temu-nejroigri-v-logopedicnij-roboti-z-ditmi-z-tazkimi-porusennami-movlenna-528151.html
