A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр Чернівецької селищної ради

Казка як засіб розвитку зв`язного мовлення у дітей дошкільного віку (з досвіду роботи фахівця (консультанта) (вчителя-логопеда) Чернівецького ІРЦ)

Дата: 13.03.2024 15:04
Кількість переглядів: 109

Фото без опису

Оволодіння зв’язним мовленням складає найважливішу умову успішної підготовки дитини до навчання, передбачає самостійний вибір дітьми структури висловлення (тематична спрямованість, логічна послідовність, композиційна цілісність), відповідного мовленнєвого оформлення (лексико-граматичні, синтаксичні й емоційно-виразні засоби) і використання власного досвіду;

Розвиток зв’язного мовлення є одним із важливих завдань в загальній системі роботи з розвитку мовлення з дітьми із ЗНМ. Навчання зв’язному мовленню одночасно є метою і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелектуального розвитку дитини, позитивно впливає на формування комунікабельності, доброзичливості, ініціативності, креативності та компетентності.

У дітей із загальним недорозвиненням мовлення на фоні системних мовленнєвих порушень затримується розвиток психічних процесів і не формуються комунікативні навички. Їх недосконалість не забезпечує процес спілкування, а значить і не сприяє розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності, перешкоджає оволодінню знаннями. Так у дітей із ЗНМ виникають перешкоди в засвоєнні рідної мови, її звукової системи, граматичного ладу, лексичного складу.

Казка – це універсальний засіб розвитку, виховання і навчання дітей раннього і дошкільного віку. Прослуховування казок дозволяє розширити, збагатити словниковий запас, закласти міцний фундамент зв'язного мовлення. Адже казки, як правило, включають в себе повторення, багаторазове прослуховування яких сприяє запам'ятовуванню слів і окремих виразів і, отже, поповнення пасивного словника. Варто тільки згадати такі казки, як «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Коза-Дереза» та інші. Діти, слухаючи казку, із задоволенням повторюють разом з дорослими пісеньки головних героїв, початок і кінець казки і т. д. Драматизація казки сприяє розвитку вміння вести діалог, а переказування - навчає монологічного мовлення, розвиває пам'ять. Спостереження показують, що традиційний процес формування зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ базується здебільшого на переказуванні та розповіданні за наслідуванням.

У своїй роботі ми використовуємо такі логопедичні методи і пройоми роботи з казкою:

Для наймолодших дошкільників

  • Виразне читання та розповідання казки педагогом (з використанням настільного театру, фланелеграфа, театру іграшок тощо).
  • Перегляд мультфільму (за казкою).
  • Спільний переказ казки (з опорою на ілюстрації).
  • Розповідь казки з імітацією дій та рухів героїв.
  • Розповідь казки за опорними малюнками (ілюстраціями).
  • Інсценування казки дітьми за допомогою настільного театру.
  • Інсценування казки у масках-наголівниках.
  • Інсценування за допомогою театру іграшок.
  • Дидактичні ігри за змістом казки: «З якої казки герой?», «З якої казки я прийшов?», «Добери картинку».
  • Рухливі ігри за мотивами казок, тощо.

Для дітей середнього дошкільного віку

  • Бесіда за навідними запитаннями за змістом казки (спонукаю дітей давати повні відповіді).
  • Розгляд ілюстрацій до знайомої казки.
  • Включення казкових образів і елементів казкових сюжетів у артикуляційну, дихальну, нейро гімнастики;
  • Зацікавлюючий чи сюрпризний момент (прихід героя казки).
  • Виконання ігрових завдань, дидактичних ігор і вправ за змістом казки:

- повторити чистомовку ;

- закінчити розпочате речення;

- знайти доріжку до персонажа казки (показати пальчиком);

- назвати героя казки, який «заховався», якого «не стало»;

- назвати дитинчат героїв казки;

- розмістити героїв за висотою (від найнижчого до найвищого і навпаки);

- відповідати на запитання, використовуючи прийменники у, на, під, біля, за;

- назвати, хто з героїв казки стоїть попереду, позаду; першим, другим;

- підібрати відповідні подарунки героям казки;

- підібрати пару відповідних картинок;

- побудувати діалог між героями казки;

- описати героя «Який, яка, яке?»;

- пригадати послідовність подій у казці (Що спочатку, а що потім?);

- виконати тематичну пальчикову гімнастику, фізкультхвилинку, рухливу гру;

- поселити героїв казки у їхні хатинки;

- покликати героїв казки (утворення кличної форми);

- назвати лагідно героїв казки;

- підібрати хвостики героям казки;

- скласти ціле з частин;

- виконати шнурування;

- обговорити поведінку та дії героїв казки, тощо.

  • Відтворення емоцій персонажів казки (у дзеркалі).
  • Відгадування казки за загадками.
  • Відгадування загадок про казкових героїв.
  • Відгадування персонажів за їх відповідними силуетами.
  • Поради казковим героям.
  • Викладання портретів героїв казки з геометричних фігур.
  • Складання пазлів за змістом казки (з 2-4 частин).
  • Моделювання казки за допомогою геометричних фігур, тощо.

Для старших дошкільників та школярів із ЗПР використовуємо завдання, що сприяють розвитку уваги, уяви, фантазії та зв’язного мовлення. Наприклад:

  • Придумування продовження казок

Казки часто не мають відкритого фіналу, навпаки закінчення часто чітке і логічне: ріпку витягнули, колобка з'їла Лисиця, Попелюшка і Принц одружилися. Дитині можна запропонувати поміркувати, що ж могло статися далі в житті персонажів. Варіанти продовження у дітей можуть бути різними, залежно від рівня їх сприйняття та аналізу казки, розвитку творчої уяви.

  • Зміна кінцівки казки

Дитині пропонується змінити кінцівку казки, яка їхї не влаштовує. Наприклад, у народних казках «Колобок», «Рукавичка» або в авторських «Русалонька» Г. Х. Андерсена.

  • Спеціальне вирішення проблемного питання, поставленого до казки

Важливо гарненько подумати над проблемою, яка спонукала б дитину фантазувати, допомагати улюбленим героям шукати вихід зі складних ситуацій, придумувати кілька версій і вибирати з них одну. Наприклад: Принцеса всю ніч лежить на горошині і не може заснути. Потрібно винайти щось таке, що допоможе Принцесі спокійно заснути.

  • Заміна ситуацій у знайомих казках

Вкотре читаючи дитині добре знайому казку, потрібно домовитися щось у ній змінити. Спочатку незначні зміни вносить дорослий, але так, щоб спонукати дитину фантазувати: «А давай зробимо так, щоб ...»

  • Заміна характерів персонажів казки

Улюблені казкові образи, з якими зустрічається дитина безліч разів, формують у неї стереотипи і стереотипне мислення. А для того, щоб розвивати креативність, оригінальність, запропонуйте дитині придумати нову казку, наділивши головних персонажів давно відомої казки новими якостями.

  • Складання казок з персонажами з інших казок

Можна запропонувати дитині створити нову казку, в якій братимуть участь персонажі з інших казок. Для початку доцільно підібрати ілюстрації з їх зображеннями і уважно їх розглянути, згадати історію кожного, а потім «перемістити» їх у нові обставини.

  • Складання казок про фантастичні країни і світи

Звичайно, такі країни придумують спочатку самі дорослі і допомагають дітям дати їм назви: «Тілі-вілі-тряндія», «Небувалія» і т.д. Дитина розповідає про країни за таким планом: 1. Хто живе в цій країні? 2. Що вони роблять? 3. Як ми туди потрапимо? 4. Що там будемо робити? 5. Що привеземо з цієї країни на пам'ять?

 

Цікавих і захоплюючих подорожей казками!

 

Використано матеріали:

https://naurok.com.ua/kazkoterapiya-yak-zasib-rozvitku-zv-yaznogo-movlennya-u-ditey-doshkilnogo-viku-237700.html

https://www.logoclub.com.ua/zv-yazne-movlennya/52-rozvitok-uyavi-ta-zv-yaznogo-movlennya-za-dopomogoyu-kazok

 

 Фото без опису  Фото без опису  Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень