A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр Чернівецької селищної ради

Казка як засіб розвитку зв`язного мовлення у дітей дошкільного віку (з досвіду роботи фахівця (консультанта) (вчителя-логопеда) Чернівецького ІРЦ)

Дата: 13.03.2024 15:04
Кількість переглядів: 88

Фото без опису

Оволодіння зв’язним мовленням складає найважливішу умову успішної підготовки дитини до навчання, передбачає самостійний вибір дітьми структури висловлення (тематична спрямованість, логічна послідовність, композиційна цілісність), відповідного мовленнєвого оформлення (лексико-граматичні, синтаксичні й емоційно-виразні засоби) і використання власного досвіду;

Розвиток зв’язного мовлення є одним із важливих завдань в загальній системі роботи з розвитку мовлення з дітьми із ЗНМ. Навчання зв’язному мовленню одночасно є метою і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелектуального розвитку дитини, позитивно впливає на формування комунікабельності, доброзичливості, ініціативності, креативності та компетентності.

У дітей із загальним недорозвиненням мовлення на фоні системних мовленнєвих порушень затримується розвиток психічних процесів і не формуються комунікативні навички. Їх недосконалість не забезпечує процес спілкування, а значить і не сприяє розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності, перешкоджає оволодінню знаннями. Так у дітей із ЗНМ виникають перешкоди в засвоєнні рідної мови, її звукової системи, граматичного ладу, лексичного складу.

Казка – це універсальний засіб розвитку, виховання і навчання дітей раннього і дошкільного віку. Прослуховування казок дозволяє розширити, збагатити словниковий запас, закласти міцний фундамент зв'язного мовлення. Адже казки, як правило, включають в себе повторення, багаторазове прослуховування яких сприяє запам'ятовуванню слів і окремих виразів і, отже, поповнення пасивного словника. Варто тільки згадати такі казки, як «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Коза-Дереза» та інші. Діти, слухаючи казку, із задоволенням повторюють разом з дорослими пісеньки головних героїв, початок і кінець казки і т. д. Драматизація казки сприяє розвитку вміння вести діалог, а переказування - навчає монологічного мовлення, розвиває пам'ять. Спостереження показують, що традиційний процес формування зв’язного мовлення дошкільників із ЗНМ базується здебільшого на переказуванні та розповіданні за наслідуванням.

У своїй роботі ми використовуємо такі логопедичні методи і пройоми роботи з казкою:

Для наймолодших дошкільників

  • Виразне читання та розповідання казки педагогом (з використанням настільного театру, фланелеграфа, театру іграшок тощо).
  • Перегляд мультфільму (за казкою).
  • Спільний переказ казки (з опорою на ілюстрації).
  • Розповідь казки з імітацією дій та рухів героїв.
  • Розповідь казки за опорними малюнками (ілюстраціями).
  • Інсценування казки дітьми за допомогою настільного театру.
  • Інсценування казки у масках-наголівниках.
  • Інсценування за допомогою театру іграшок.
  • Дидактичні ігри за змістом казки: «З якої казки герой?», «З якої казки я прийшов?», «Добери картинку».
  • Рухливі ігри за мотивами казок, тощо.

Для дітей середнього дошкільного віку

  • Бесіда за навідними запитаннями за змістом казки (спонукаю дітей давати повні відповіді).
  • Розгляд ілюстрацій до знайомої казки.
  • Включення казкових образів і елементів казкових сюжетів у артикуляційну, дихальну, нейро гімнастики;
  • Зацікавлюючий чи сюрпризний момент (прихід героя казки).
  • Виконання ігрових завдань, дидактичних ігор і вправ за змістом казки:

- повторити чистомовку ;

- закінчити розпочате речення;

- знайти доріжку до персонажа казки (показати пальчиком);

- назвати героя казки, який «заховався», якого «не стало»;

- назвати дитинчат героїв казки;

- розмістити героїв за висотою (від найнижчого до найвищого і навпаки);

- відповідати на запитання, використовуючи прийменники у, на, під, біля, за;

- назвати, хто з героїв казки стоїть попереду, позаду; першим, другим;

- підібрати відповідні подарунки героям казки;

- підібрати пару відповідних картинок;

- побудувати діалог між героями казки;

- описати героя «Який, яка, яке?»;

- пригадати послідовність подій у казці (Що спочатку, а що потім?);

- виконати тематичну пальчикову гімнастику, фізкультхвилинку, рухливу гру;

- поселити героїв казки у їхні хатинки;

- покликати героїв казки (утворення кличної форми);

- назвати лагідно героїв казки;

- підібрати хвостики героям казки;

- скласти ціле з частин;

- виконати шнурування;

- обговорити поведінку та дії героїв казки, тощо.

  • Відтворення емоцій персонажів казки (у дзеркалі).
  • Відгадування казки за загадками.
  • Відгадування загадок про казкових героїв.
  • Відгадування персонажів за їх відповідними силуетами.
  • Поради казковим героям.
  • Викладання портретів героїв казки з геометричних фігур.
  • Складання пазлів за змістом казки (з 2-4 частин).
  • Моделювання казки за допомогою геометричних фігур, тощо.

Для старших дошкільників та школярів із ЗПР використовуємо завдання, що сприяють розвитку уваги, уяви, фантазії та зв’язного мовлення. Наприклад:

  • Придумування продовження казок

Казки часто не мають відкритого фіналу, навпаки закінчення часто чітке і логічне: ріпку витягнули, колобка з'їла Лисиця, Попелюшка і Принц одружилися. Дитині можна запропонувати поміркувати, що ж могло статися далі в житті персонажів. Варіанти продовження у дітей можуть бути різними, залежно від рівня їх сприйняття та аналізу казки, розвитку творчої уяви.

  • Зміна кінцівки казки

Дитині пропонується змінити кінцівку казки, яка їхї не влаштовує. Наприклад, у народних казках «Колобок», «Рукавичка» або в авторських «Русалонька» Г. Х. Андерсена.

  • Спеціальне вирішення проблемного питання, поставленого до казки

Важливо гарненько подумати над проблемою, яка спонукала б дитину фантазувати, допомагати улюбленим героям шукати вихід зі складних ситуацій, придумувати кілька версій і вибирати з них одну. Наприклад: Принцеса всю ніч лежить на горошині і не може заснути. Потрібно винайти щось таке, що допоможе Принцесі спокійно заснути.

  • Заміна ситуацій у знайомих казках

Вкотре читаючи дитині добре знайому казку, потрібно домовитися щось у ній змінити. Спочатку незначні зміни вносить дорослий, але так, щоб спонукати дитину фантазувати: «А давай зробимо так, щоб ...»

  • Заміна характерів персонажів казки

Улюблені казкові образи, з якими зустрічається дитина безліч разів, формують у неї стереотипи і стереотипне мислення. А для того, щоб розвивати креативність, оригінальність, запропонуйте дитині придумати нову казку, наділивши головних персонажів давно відомої казки новими якостями.

  • Складання казок з персонажами з інших казок

Можна запропонувати дитині створити нову казку, в якій братимуть участь персонажі з інших казок. Для початку доцільно підібрати ілюстрації з їх зображеннями і уважно їх розглянути, згадати історію кожного, а потім «перемістити» їх у нові обставини.

  • Складання казок про фантастичні країни і світи

Звичайно, такі країни придумують спочатку самі дорослі і допомагають дітям дати їм назви: «Тілі-вілі-тряндія», «Небувалія» і т.д. Дитина розповідає про країни за таким планом: 1. Хто живе в цій країні? 2. Що вони роблять? 3. Як ми туди потрапимо? 4. Що там будемо робити? 5. Що привеземо з цієї країни на пам'ять?

 

Цікавих і захоплюючих подорожей казками!

 

Використано матеріали:

https://naurok.com.ua/kazkoterapiya-yak-zasib-rozvitku-zv-yaznogo-movlennya-u-ditey-doshkilnogo-viku-237700.html

https://www.logoclub.com.ua/zv-yazne-movlennya/52-rozvitok-uyavi-ta-zv-yaznogo-movlennya-za-dopomogoyu-kazok

 

 Фото без опису  Фото без опису  Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень