Нейропідхід у роботі з дітьми з порушенням мовлення
Нейрон – це активна клітина головного та спинного мозку, її місія полягає в передачі імпульсів, сигналів до інших нейронів та до різних частин тіла і від нього. З’єднання нейронів називають синапсами, які в свою чергу створюють мега-потужну своєрідну сітку-мережу. Для порівняння: світова мережа Інтернет налічує 100 тисяч мільярдів зв’язків між сторінками – гіперпосилань. У мозку дитини мають взаємодіяти між собою у 10 разів більше синаптичних зв’язків! Їх - 1 мільйон мільярдів!
Так от всі вони потребують у дитинстві своєрідної їжі – відчуттів та вражень, які можуть здобуватись ними через зорові, слухові, тактильні, нюхові, смакові стимули. Якщо цю потребу (так званий imprinting ) не задовольнити, то це негативно відображається на структурі мозку майбутньої дорослої людини. То ж головне завдання – наситити дитину відчуттями, зафіксувати їх у мозку через позитивну взаємодію, і чим її більше, тим краще.
Резерви людського мозку безмежні. Мозок часто порівнюють з бібліотекою – сховищем-скарбом. Надзвичайно великі об’єми інформації у ньому можуть займати геть невеликі за обсягом площі, особливо тоді коли людина зуміє власні знання, уміння навички перевести у формат автоматизмів. І хіба комп’ютерні архівовані файли не є очевидним аналогом? Нейронауки, такі як нейропсихологія, нейрофізіологія, нейропедагогіка розглядають проблему не у видимих зовні її проявах, а вивчають той захований від ока механізм, який до цього призвів.
Нейропластичність мозку найвища саме в дитячому віці! А такої пам'яті, як з двох до семи, дитина вже ніколи не буде мати.
Для дитячого віку працює правило: здатність дитини засвоювати інформацію обернено пропорційна її віку. Чим старша дитина – тим менші об’єми інформації вона може засвоїти або більшими зусиллями. Це означає, що саме з дітьми найбільше й слід застосовувати дані підходи.
Варто взяти до уваги той факт, що у новонароджених діток нейрони порожні. Природа, як відомо, не терпить порожнечі. І наповниться дитячий мозок саме тим, що ми, дорослі, йому запропонуємо. Проте наповнювати його слід вчасно, інакше безрезультатними будуть пізніше витрачені зусилля.
Розвиток дитини неминучий, якщо з нею займатися, якщо обіймати її на ніч, якщо показувати їй кішку, песика, пташку. Розвиток неминучий, якщо дитина бачить світ навколо, чує світ, відчуває тепле, холодне, солодке, гірке, кисле. Розвиток неминучий з кожним її подихом, рухом, поглядом.
Серйозні розлади мовлення припадають на кожного 12-14-го дошкільника, причому хлопчики мають дану проблему в 4 рази частіше. Крім всім відомих глобальних екологічних, техногенних катастроф, треба говорити й про інші причини. Існує велика група, так звана «група ризику». Великої шкоди, наприклад, у період вагітності майбутньому малюку може завдавати ранній токсикоз. Якщо говорити про глибоко недоношених дітей, то треба пам’ятати про незрілість їхньої центральної нервової системи, величина мозку у них завбільшки з кавове зернятко.
Насторожує статистика щодо дітей внаслідок кесаревого розтину – неприроднього шляху появи на світ. Сьогодні популярною і болючою водночас серед батьків є тема проблемності роботи кишечника, якого зараз називають другим мозком, оскільки у ньому теж надзвичайно велика кількість нейронів та саме від нього залежить ефективна робота мозку. Багато дітей мають в крові велику кількість важких металів.
Ще одне застереження для батьків: слід не забувати про шкідливий вплив та токсичність формальдегіду в нових меблях, нових приміщеннях. Дані такого обстеження, як магнітно-резонансна томографія, стверджують, що головний мозок дитини, котра проводить більше 3 годин за день за гаджетами, схожий на головний мозок людини, залежної від наркотиків. То ж лише 18% дітей, за останніми даними медицини, народжується без ускладнень.
Частина дітей викарабкується із власних пасток завдяки компенсаторним механізмам. У народі кажуть: дитя переросло, була проблема і не стало.
Це означає, що функції уражених ділянок беруть на себе сусідні ділянки мозку. Діти, які самостійно, без корекції, починають говорити з 3-х років і пізніше, яких ставлять в приклад: "а ось наш сусід в 3,5 заговорив, і у нього все добре" – це КОМПЕНСОВАНІ ДІТИ.
Це значить, там або мозкова дисфункція була невелика, і мозок зміг сам налагодити функцію мовленнєвої зони, або причина була в дефіцитарному розвитку – педагогічній занедбаності, або неврозі (психологічній проблемі). У будь-якому випадку в 7 років, коли ці діти приходять до школи, в більшості вони набувають діагнози ГРДУ (синдром гіперактивного розладу та дефіциту уваги) і дисграфію, дислексію – порушення процесів читання і письма.
Чим раніше розпочнеться логопедична та психологічна робота з дитиною – тим менше у неї буде проблем в майбутньому. Наше гасло: не втрачений час – не втрачені можливості.
ПОРАДИ
- Нейропсихологія та нейрологопедія пропонує дітям до 3 р. давати лише реалістичні зображення. Слоник не має бути рожевим, а лялька повинна мати відповідні пропорції у тілі тощо.
- Варто знати: щоб допомогти дитині опанувати зв’язним мовленням, слід працювати над її образним мисленням, адже слово лягає на базу, а база – це немовленнєве мислення, тобто образне.
- Тілесні і жорсткі словесні покарання дитини можуть викликати значне зменшення мозолистого тіла, яке є надважливим та з'єднує дві півкулі головного мозку. В результаті активність в різних частинах мозку може знижуватись, погіршуватись пам'ять і увага, зменшуватись приплив крові до мозочка, а відтак може втрачатись емоційна рівновага у дітей.
Для батьків, які хочуть краще зрозуміти роботу мозку їхній дітей, налагодитивиправитипереглянутивибудувати стосунки раджу ознайомитися з цікавою і легкою для сприймання книгою ДЖОНА МЕДІНИ “ПРАВИЛА РОЗВИТКУ МОЗКУ ДИТИНИ. Як виховати розумну та щасливу дитину від народження до п’яти років
